За вісім місяців  2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Харківщини 2203,9 млн грн єдиного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 191,1 млн грн (+9,5%). Доведене завдання виконано на 105,1% (+107,1 млн гривень).

Значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької    діяльності - фізичними особами. З початку року  вони спрямували до місцевих бюджетів 1 708,4 млн грн, індикативний показник ДПС України виконано на 103,4 % (+ 55,7 млн грн). Досягнуто ріст збору до минулого року на 176,4 млн грн (+ 11,5 %).

У податковій службі  зазначають, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.

У Головному управлінні ДПС у Харківській області проінформували, що за вісім місяців 2020 року місцеві бюджети Харківщини отримали 52,3 млн грн плати за ліцензії. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 9,9 млн грн (+23,3%). Доведене завдання виконано на 129,5%, додатково забезпечено 11,9 млн гривень.

Станом на 01.09.2020 року на обліку знаходиться  3140 суб’єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність  з роздрібної торгівлі алкогольної та тютюнової продукції.

Протягом січня – серпня 2020 року видано 7 539 ліцензій:

-  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - 4236,

- на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами - 3303.

З актуальним реєстром діючих ліцензій можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Харківській області за посиланням :  http://kh.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy

З 23 травня поточного року набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Він стосується дуже широкого кола податкових питань, серед яких значний блок належить до імплементації плану дій BEPS та, зокрема, вдосконаленню правил трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ). Внесення змін і доповнень у вітчизняні правила ТЦ - є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкта оподаткування української компанії.

Так, в національне законодавство імплементовано трирівневу модель звітності з трансфертного ціноутворення, що рекомендована Організацією економічного співробітництва та розвитку у Дії 13 Плану BEPS, яка складається з:

-  документації з трансфертного ціноутворення (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР-2017);

-  глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер – файл, при доході за рік понад 50 млн. EUR та за наявності відповідного запиту контролюючого органу з вимогою надати таку документацію);

-  звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, подається при доході групи – понад 750 млн. EUR на рік).

Відповідно до оновленої редакції підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), разом зі звітом про такі операції зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Звіт про КО та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Підпунктом 39.4.2.2 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу визначено невиключний перелік інформації, яку має містить таке повідомлення (певні дані щодо материнської компанії МГК та щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником МГК на подання звіту у розрізі країн МГК (у разі наявності); дані щодо правил датування фінансового року для підготовки консолідованої фінансової звітності МГК або дату закінчення фінансового року відповідно до внутрішніх положень материнської компанії МГК; інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу МГК за фінансовий рік, що передує звітному, зокрема). Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджується Міністерством фінансів України.

За взаємопов’язаності зазначених нововведень розширено вимоги щодо деталізації окремих позицій інформації, яка повинна міститись у локальному файлі документації з ТЦ, а саме щодо обов’язковості:

- вказання фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (з даними про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків);

- наведення обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети під час опису операцій з придбання;

- надання копій істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник належить до МГК);

- надання копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який (які) подається документація з ТЦУ (якщо його наявність є обов’язковою);

- доповнення опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції;

- доповнення опису КО не лише наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, а й копіями будь-яких доповнень до таких договорів (контрактів).

Додатково необхідно зазначити, що у локальному файлі документації з ТЦУ під час вказання даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків критерій зазначення осіб, часткою корпоративних прав яких володіє платник податків, та безпосередньо величину такої частки володіння, яка веде до зазначення цих осіб, збільшено з 20 до 25 і більше відсотків.

Для ліпшого визначення та вказання у локальному файлі документації з ТЦУ відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) платника податків, який подає таку документацію, доцільно ознайомлення з:

-  інструментарієм для визначення бенефіціарного володіння (A Beneficial Ownership Implementation Toolkit), який у березні 2019 року опубліковано Міжамериканським банком розвитку (МБР) та ОЕСР, і Законами України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (28.04.2020 набрав чинності Закон України від 06.12.2019 № 361-IX, прийнятий на заміну Закону України від 14.10.2014 № 1702-VII, що діяв до 27 квітня), в яких дано визначення термінів «кінцевий бенефіціарний власник», «структура власності», «дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника», «істотна участь», «ідентифікаційні дані», «номінальний власник» тощо;

- Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», в якому терміни «кінцевий бенефіціарний власник» та «структура власності» вживаються у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних ­злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Новелою є можливість надання документації з ТЦ не тільки в паперовому вигляді, а також в електронній формі.

Якщо платник податків входить до складу міжнародної групи компаній, сукупний консолідований дохід якої за фінансовий рік, що передує звітному року, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, він зобов’язаний на запит ДПС надатиглобальну документацію (майстер-файл). Запит на її подання може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого Групою (або не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного календарного року).

Майстер-файл має містити, зокрема, інформацію про:

-  організаційну структуру Групи;

-  загальний опис діяльності Групи, у тому числі опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки Групи п'яти товарів (послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (послуг), частка яких становить більше 5% виручки Групи за відповідний фінансовий рік;

-  нематеріальні активи, які використовуються Групою в своїй діяльності, із зазначенням учасників групи, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження) та суттєвих договорів, пов'язаних з такими активами, укладених між учасниками Групи;

-  фінансування учасників Групи (внутрішньогрупове та зовнішнє);

-  консолідовану фінансову звітність Групи за останній фінансовий рік.

 Глобальна документація (майстер-файл) подається державною мовою в паперовому вигляді або в електронній формі протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. Відповідно до Перехідних положень ПКУ, перші запити до платників податків про подання глобальної документації (майстер-файлу) можуть бути направлені контролюючим органом щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році. За неподання глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу), передбачено штраф у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (для 2020 звітного року це складало б 630 600 грн).

 

Форма та подання звіту у розрізі країн МГК (далі – Звіт у розрізі країн) є уніфікованим стандартом Country-by-Country Reporting, затвердженим ОЕСР та запровадженим більш ніж у 82 країнах. Зазначений стандарт передбачає, зокрема, автоматичний обмін Country-by-Country Report між податковими адміністраціями різних держав. Обов’язковою умовою для виникнення обов’язку подання Групою цього звіту є обсяг сукупного консолідованого доходу такої Групи за фінансовий рік, що передує звітному року, який має дорівнювати або перевищувати еквівалент 750 мільйонів євро.

Українське законодавство, відповідно до рекомендованого стандарту, встановлює, що Звіт у розрізі країн подається українською компанією Групи виключно у випадках, визначених пп. 39.4.10 ПКУ:

- платник податків є материнською компанією Групи;

- материнська компанія Групи уповноважила українську компанію на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;

- відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії Групи подання такого звіту від такої Групи не вимагається, і при цьому материнська компанія не уповноважила іншого учасника Групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції;

- між Україною та іноземною державою, в якій розташована материнська компанія Групи, або державою розташування учасника цієї Групи, уповноваженого на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку (ДПС має оприлюднювати перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному веб-порталі).

У Звіті у розрізі країн розкриваються фінансові та економічні показники (зокрема, суми доходу, прибутку, сплачених податків, чисельність працівників, основні види діяльності) учасників міжнародної групи у розрізі кожної юрисдикції, у якій вони зареєстровані, або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність. Форма Звіту у розрізі країн та порядок його заповнення буде затверджені Мінфіном. Передбачено, що після приєднання України до Мultilateral Сompetent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports (Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами), Звіти у розрізі країн, подані українськими компаніями, будуть об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією.

Разом з цим, ПКУ застерігає, що інформація Звіту у розрізі країн, який отримано ДПС від платника податків та/або в рамках міжнародного обміну, використовується виключно для цілей оцінки ризиків ТЦ та не може бути самостійною підставою для проведення коригування податкових зобов’язань платника податків. З урахуванням Перехідних положень, перше подання платниками податків Звіту у розрізі країн може відбутися щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році. Але це відбудеться не раніше ніж у рік, в якому Україна приєднається до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами.

За порушення, пов’язані із поданням Звіту у розрізі країн, передбачено значні штрафні санкції. Так, за неподання такого звіту, передбачено штраф в 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (на даний час це більше 2 млн грн). За не включення усієї інформації до поданого Звіту у розрізі країн штраф складатиме 1% від доходу компанії, інформацію про яку не відображено, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму. Надання у звіті недостовірної інформації "обійдеться" платнику податків у 200 розмірів прожиткового мінімуму.

 Норма щодо подання майстер-файлу вперше застосується після закінчення 2020 року, подання звіту у розрізі країн МГК — після закінчення 2021 року, подання повідомлення про участь у МГК — після закінчення 2020 року (до 1 жовтня року, що настає за звітним, як і для звіту про контрольовані операції).

Як повідомили в податковій службі області, за результатами відпрацювання податкового боргу та застосування заходів стягнення до боржників, визначених Податковим кодексом України, надходження до зведеного бюджету за серпень 2020 року забезпечені в сумі 89,7 млн гривень.  Зазначена сума перевищила результат відповідного періоду минулого року на 43,9 млн гривень.

Шановні платники податків – сплачуйте податки своєчасно!

---

---

« повернутися до списку новин