25.05.2020

В Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - квітня 2020 року платники регіону сплатили  109,5 млн  грн акцизного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  21,4 млн грн (+ 24,2 %). Доведене завдання виконано на 133,2% (+27,3 млн грн).

На Харківщині станом на 01 травня 2020 року зареєстровано 34 платника  акцизного податку, у тому числі:

-  24 виробника підакцизної продукції;

-  10 імпортерів підакцизних товарів.

За січень-квітень 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Харківщини 1130,8 млн грн єдиного податку, це на 119,7 млн грн  (+11,8%) більше, ніж у аналогічному періоді минулого року.

Єдиний податок – це система оподаткування, яку охоче обирають представники малого бізнесу. Тож значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами. Упродовж чотирьох  місяців цього року вони сплатили 857,6 млн гривень. Досягнуто ріст до минулого року на 103,7 млн грн (+ 13,8 %).

Слід зазначити, що єдиний податок спрямовується в повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що кампанія декларування доходів громадянами за 2019 рік триває.

Податкова декларація про майновий стан і доходи  заповнюється платником податку на власні доходи самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України.

Обов’язок щодо заповнення та надання податкової декларації від імені платника покладається на таких осіб:

? батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

? спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником , який помер;

? державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника, визначеного в установленому порядку банкрутом.

Вищевказані норми визначені п. 179.6 статті  179 ПКУ.

 Головне управління ДПС у Харківській області нагадує платникам податків, що Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129).

Зазначеними законами, зокрема, запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

 1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

 Слід зазначити, що з метою уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

 2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

 Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати із бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано із порушенням вимог чинного законодавства.

 Механізм «Кешбек» запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

 Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб-підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).

4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. Зокрема, з 01.08.2020 року 10 відсотків і 50 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) та з 01.01.2021 року 100 відсотків і 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).

 При цьому, ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється.

5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 з 01.08.2020 року до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції та товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.

Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами №№ 128 та 129 відтерміновується:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп».

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ст. 163 ПКУ).

Тобто якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (пп. 170.11.1 ст. 170 ПКУ).

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО (пп. 49.18.4 ст. 49 ПКУ).

Отже, обов’язок щодо подання річної податкової декларації у платника податків — резидента виникає при отриманні іноземних доходів.

При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримативід державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ). Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 ст. 170 ПКУ).

---

---

« повернутися до списку новин