02.12.2018
Кадровику та керівникові підприємства
Про подання звітності про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Для підприємств зі штатною чисельністю понад 20 працівників Закон встановлює квоту у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік щодо обов’язкового працевлаштування певних категорій громадян. Ця квота стосується:
- одного з батьків, який має на утриманні дітей віком до шести років або виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, або утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда 1 групи (незалежно від причини інвалідності);
- осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;
- дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- осіб, звільнених після відбуття покарання або примусового лікування;
- молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом 6 місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
- особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
- учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Роботодавці самостійно розраховують квоту у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють у роботодавця і належать до таких, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (крім інвалідів). У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування зазначених категорій громадян, з нього стягуватиметься штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Слід звернути увагу на формулювання даного положення, відповідно до якого штраф може бути застосований лише за наявності «необґрунтованості» відмови.
Роботодавці, щороку, не пізніше 01 лютого, подають центру зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Ця норма діє відповідно до Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (стаття 14 Закону України, затверджено 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 № 271 зі змінами ).
